письма в никуда (tomaseena) wrote,
письма в никуда
tomaseena

Г.Ч.

Чоловік

замислений стоїть на сходах чоловік
і спостерігає як обіймаються у небі
дві помаранчеві хмари

потім він починає лаштуватися в
дорогу і лаштуючись прозорішає

дві помаранчеві хмари розминаються
в небі за годину як чужі і незнайомі

а вже зовсім прозорий чоловік раптом
пригадує що в нього немає ніякої дороги

* * *

Притча

безліч дивних дерев сновигає
містом безцільно
гілля рук із двома листочками долонь
заховавши до кишень

кожне має в собі гніздо душі
яке ніколи не може бути порожнім

а ще як ті дерева були маленькі
то хтось лихий довідався про гнізда
і покрав із них пташата болю
що й навіть літати тоді ще не вміли
і відніс ті пташата далеко-далеко

а щоб вони не повернулися як виростуть
то збудував між ними і деревами
місто з кольорових картонних будиночків
а гнізда дерев що не могли порожніми бути
населив горобцями усі до одного

* * *

Жінка


сумна жінка яка не чекає нікого
сумна жінка Яка лежить горілиць
на березі річки
яка думає про воду річчину
що до моря тече

вона сама стає річкою поволі і
якось дивно плюскотить на піску
що аж риби вистромлюють голови
із води аби те диво загледітити
аби загледітити білу річку що
берега жодного не має

і тече її волосся невідомо куди
і тече її тіло невідомо куди..
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments